Миколи Набережного (св. Миколи Мірлікійського) церква 1772-75
Г. Сковороди, 12
У 1677 згоріла, пізніше коштом київського війта Ф. Ждана було зведено новий дерев'яний храм. 1772 на протилежному боці вулиці арх. І. Григорович-Барський розпочав будівництво цегляної церкви в ім'я християнського святого Миколи Мірлікійського. 1811 церква постраждала від пожежі, пізніше відновлена зі збереженням первісного вигляду. 1837 розписана (худ. Синельник та ін.), 1852 живопис поновлено й дописано. 1971 - 72 проведено консервацію розписів під керівництвом I. Дорофієнко (бригада П. Редька). Пізніше, у 1970— 80-х рр. фахівці Київської спеціальної науково-реставраційної виробничої майстерні Держбуду УРСР провели часткову консервацію і реставрацію стінопису, різьблення та живопису іконостаса (різьбярі М. Базько, Ю. Євлашевський, I. Криницький, позолотник В. Урванов, Р. Хоменко). Більшість ікон після розкриття набула первісного вигляду.
Цегляна тинькована будівля має центричну композицію, складається з високого центрального об'єму зі слабо виявленим хрещатим планом, завершеного восьмигранним підбанником з півсферичною банею, непрозорим ліхтариком і маківкою.
Споруджена у стилі пізнього бароко. Характерною особливістю пам'ятки є єдиний підбанник незвичної форми з арковою колонадою зі здвоєних колонок коринфського ордера. У чотирьох напівкруглих у плані конхах, що мають висоту 2/3 від висоти рамен центрального об'єму, розміщені вівтар та входи. Наріжжя центрального об'єму підкреслено здвоєними пілястрами з витонченими коринфськими капітелями. З боку східного фасаду в наріжжя вбудовано невисокі, квадратні в плані камери — хрещальню та ризницю. Привертає увагу нерівномірність наявного архітектурного оздоблення фасадів: на конхах і підбаннику зберігся ошатний бароковий декор, вікна верхнього ярусу та фронтони мають обрамлення з більш стриманим профілюванням і слідами пізніших переробок. До західної конхи прилягав відкритий восьмигранний у плані ґанок, який первісно мав вигляд шатра на восьми колонках (у 2-й пол. 19 ст. перероблений на закрите приміщення) — бабинець. Компактність і навіть деяке затиснення об'єму врівноважуються світлим, висотно розкритим підбанним простором. На невеликі хори ведуть кам'яні сходи у товщі стіни, що продовжуються на горище.
Настінний розпис в інтер'єрі храму, виконаний олійними фарбами по тиньку, здійснювався поетапно, неодноразово поновлювався й дописувався. Первісний живопис кін. 18 ст. майже повністю знищено пожежею 1811, збереглися тільки незначні фрагменти на парусах бані, більшою мірою — у консі західної апсиди. У 1990-х рр. реставратори (бригада М. Романченка) виявили під пізнішими нашаруваннями у консі фрагменти композиції «Страшний суд», виконаної в м'якій лесирувальній живописній манері, близькій до розписів Свято-Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври. Ці фрагменти — яскравий зразок високої майстерності українських художників, імена яких невідомі.
Основну частину живописних композицій виконано в 19 ст. за два етапи. На першому етапі живописних робіт — у 1830-х рр. — роботу проводила група київських майстрів під керівництвом живописця Синельника. У другому етапі — на поч. 1850-х рр. — брав участь худ. О. Сенчило-Стефановський. У стриманій академічній манері, властивій добі класицизму, зображено 12 апостолів у простінках між вікнами підбанника і чотирьох євангелістів на парусах; композиції на тему «Різдво Христове», «Вознесіння Господнє», «Перенесення мощей св. Миколи Мірлікійського» — у північній частині трансепта, сцени «Зняття з хреста», «Успіння Богородиці» і «Вознесіння Богородиці» — у південній частині трансепта. Всі композиції мають симетричну побудову, органічно вписуються у площину стіни. Образи персонажів тонко змодельовані світлотінню. Майстерно, у ніжній пастельній гамі виконано, зокрема, верхню частину композиції «Вознесіння Богородиці».
Проте всі розписи у багатьох місцях пошкоджено наступними записами (1882, 1887, 1898, 1915), виконаними, ймовірно, майстрами, які не завжди мали достатню професійну підготовку: з'явилося не властиве цим розписам поєднання відкритих, яскравих, часто контрастних кольорів тощо.
Файли:
Комплекси та Садиби ДІАЗ "Стародавній Київ" (фрагмент)